вправи хоккуїста

Найважливіші переговори за всю сучасну історію України.

Судячи з вже опублікованого і прослуханого, результат очікуваний.

Тобто, майже ніякого результату, крім факту перших "офіційних"  переговорів Ху@ла з новообраним українським президентом. Тобто, Ху@ло замість Гіркіна за столом переговорів, якщо можна це вважати хоч якимсь результатом.

Чи потрібні взагалі були ці переговори? Зараз важко сказати, не знаючи деяких важливих деталей. Однак, ухвалили рішення йти на переговори, то мусіли йти.

З точки зору ж загальноісторичної, "готовність до миру" в умовах війни - ососбливо в умовах окупації своєї території - здебільшого тлумачиться не на користь шукача миру. Аргумент, що люди на окупованій території" стомилися від війни", не дуже переконливий. Особливо, якщо це ті люди, які думають, що війну проти них розпочала і веде "хунта".

Ближчі два-три дні покажуть, чи є сенс продовжувати переговори з цим нанофюрером. З точки зору загальнолюдської - витримати двогодинну розмову в чотири ока з сучасним втіленням зла - щастя невелике, і як на мене, нам достатньо вже того щастя.

А загалом, перекладення якоїсь відповідальності на міфічну "тристоронню контактну групу" є ознакою того, що переговори з московським гномом приречені на подальші з ним переговори, доки гном не гигне. 

 
Виглядає, що нині єдине спокійне місце на світі щоб там можна було бєспрєпятствєнно займатися антифашистською діяльністю і боротися за мир во всьом мірє (особливо в руській його частині) - це територія Російської Федерації ( Північну Корею і Сирію не берем у даному випадку до уваги, бо до першої  далеко, а у другій все ще стріляють).

Так шо пропозиція про цілий тиждень для евакуації антифашистів на історичну родіну - то не так вже й багато. Але пропозиція слушна - бо весь решта близький світ сошол с ума, ослєп і просто сам перетворився на пособників бендеровської хунти.

Потому здається мені, шо поточний лозунг усіх антифашистських сил має бути зараз "Домой, в Росію,  і там продолжим боротися с фашизмом!"

Надибав десь чергове дурне запитання - яку книжку (фікшн) вважаєте найвидатнішою у минулому столітті?
Французи нібито відповідають,що це Камю L'Étranger (Сторонній), англосакси кажуть про Animal Farm у 1984 році, а іберійсько-креольські народності усі, як один згадують Маркеса з його столітньою буендійською  дияволіадою, ну й далі всіляко.

А я, якби мене запитали, я би й не знав, що відповісти - бо розриваюся між Фадєєва "Розгром" і Гладкова "Цемент". Питаннячко...

**
У класичному тексті відомого антрополога - дослідника культури і побуту північноамериканських індіянців Гойко Мітича читаємо:

"В кількох місцевостях Арізони зберігся переказ про те, як однієї ночі до ватажка Кочіза спустився з неба Син Сонця - Винищувач Ворогів і повідомив: якщо воїни Чірікахуа дозволять блідолицим тарганам занапастити землі предків, то знай, Кочізе, що у ворожого ідола - Сина Вогняної Води - вже зроблено такий запас підступної отрути, що здатен лишити розуму не тільки людей Чірікахуа, а й всіх апачів..."