spitfire38: (stunned shtur)
 
****
Хороша іще робота бути генеральним секретарем ООН. Зарплата дуже непогана, скажу вам. Місце роботи теж нічо - можна жить, інфраструктура міська в порядку,а якщо й трапляються інциденти, як з тими вежами Торгівельного центру 9-11, то треба розуміть, шо по хмарочосу ООН (а саме в ньому наверху працює генсек) навіть самий ненормальний терорист навряд чи запустить ракету чи літак, бо там можуть бути "свої".

І головне - робота не дуже й обтяжлива. Якщо десь стріляють - не має різниці хто по кому - треба час від часу озвучувать занепокоєння. Якщо раптом перестають на якийсь час стріляти - треба озвучувать задоволення.  Навіть ступінь необхідного для публічного занепокоєння чи завдоволення не треба самому визначати - за цим слідкує спеціально натренований персонал міжнародних чиновників, який зранку приносить вже готовий варіант тексту.

Попасти, правда, складно на цю роботу. Конкурс, скажу я вам, просто захмарно складний. Краще і не говорить.
spitfire38: (WSC)
Найважливіші переговори за всю сучасну історію України.

Судячи з вже опублікованого і прослуханого, результат очікуваний.

Тобто, майже ніякого результату, крім факту перших "офіційних"  переговорів Ху@ла з новообраним українським президентом. Тобто, Ху@ло замість Гіркіна за столом переговорів, якщо можна це вважати хоч якимсь результатом.

Чи потрібні взагалі були ці переговори? Зараз важко сказати, не знаючи деяких важливих деталей. Однак, ухвалили рішення йти на переговори, то мусіли йти.

З точки зору ж загальноісторичної, "готовність до миру" в умовах війни - ососбливо в умовах окупації своєї території - здебільшого тлумачиться не на користь шукача миру. Аргумент, що люди на окупованій території" стомилися від війни", не дуже переконливий. Особливо, якщо це ті люди, які думають, що війну проти них розпочала і веде "хунта".

Ближчі два-три дні покажуть, чи є сенс продовжувати переговори з цим нанофюрером. З точки зору загальнолюдської - витримати двогодинну розмову в чотири ока з сучасним втіленням зла - щастя невелике, і як на мене, нам достатньо вже того щастя.

А загалом, перекладення якоїсь відповідальності на міфічну "тристоронню контактну групу" є ознакою того, що переговори з московським гномом приречені на подальші з ним переговори, доки гном не гигне. 


spitfire38: (Default)

Сьогодні в Донецькій та Луганській областях України силами українських військовиків вирішується - не будемо боятися це визнати - не тільки подальша доля єдиної України, а щось набагато більше. Вирішується доля всього повоєнного світоустрою, законсервованого свого часу  рішеннями "Великої тріки" в Ялті та Потсдамі. 

Для того, щоб західний світ, який останніми десятиліттями звик до політкоректних новин і поставив собі запобіжник проти можливості осмислювати реальність, яка виходить поза межі здорового глузду, почав потроху розуміти це, треба було три сотні смертей пасажирів цивільного малайзійського літака, збитого російською ракетою.

Доля цього повоєнного світоустрою ще не вирішена. Ми  можемо вплинути на неї, звільнивши територію України. Але ми не можемо просто випхати терористичну Росію туди, куди їй зараз нележить - в повну ізоляцію і  міжнародний карантин. Для цього потрібні не тільки наші зусилля - треба, щобвесь цивілізований світ включив інстинкт самозбереження.


spitfire38: (goering gone)
 
Виглядає, що нині єдине спокійне місце на світі щоб там можна було бєспрєпятствєнно займатися антифашистською діяльністю і боротися за мир во всьом мірє (особливо в руській його частині) - це територія Російської Федерації ( Північну Корею і Сирію не берем у даному випадку до уваги, бо до першої  далеко, а у другій все ще стріляють).

Так шо пропозиція про цілий тиждень для евакуації антифашистів на історичну родіну - то не так вже й багато. Але пропозиція слушна - бо весь решта близький світ сошол с ума, ослєп і просто сам перетворився на пособників бендеровської хунти.

Потому здається мені, шо поточний лозунг усіх антифашистських сил має бути зараз "Домой, в Росію,  і там продолжим боротися с фашизмом!"
spitfire38: (stunned shtur)
неотвратімо насувається колорадське 9 травня
в керівництві української народної республіки якийсь епічний ступор
колорадські насекомі, якщо їх не полити гарненько дустом чи чим там ще серйозним, будуть розмножаться і всю картполю попсують к свиням собачим
не згингуть вони самі, як роса на сонці
шо то надо робить із ними
чи нема кому? чи нема бажання? чи ми знову за мір во всьом мірє?
не розумію
spitfire38: (stunned shtur)
Надибав десь чергове дурне запитання - яку книжку (фікшн) вважаєте найвидатнішою у минулому столітті?
Французи нібито відповідають,що це Камю L'Étranger (Сторонній), англосакси кажуть про Animal Farm у 1984 році, а іберійсько-креольські народності усі, як один згадують Маркеса з його столітньою буендійською  дияволіадою, ну й далі всіляко.

А я, якби мене запитали, я би й не знав, що відповісти - бо розриваюся між Фадєєва "Розгром" і Гладкова "Цемент". Питаннячко...

wtf?

Oct. 8th, 2013 08:30 am
spitfire38: (stunned shtur)
*
Третій день поспіль наштовхуюся всюди в своїх тирнетах на мантри "Кличко - Повєткін, Поветкін, - Кличко, вітязі, Кличко - Повєткін"...
Та шо ж це за умопомрачєніє?
Кличко - це той шо я його бачив на бігборді, що він за якусь там політику? А хто такий Повєткін? І чого це всі здуріли від Кличко-Повєткін? Вони шо, поженилися?
А якби й поженилися, то шо?
spitfire38: (goiko)
**
У класичному тексті відомого антрополога - дослідника культури і побуту північноамериканських індіянців Гойко Мітича читаємо:

"В кількох місцевостях Арізони зберігся переказ про те, як однієї ночі до ватажка Кочіза спустився з неба Син Сонця - Винищувач Ворогів і повідомив: якщо воїни Чірікахуа дозволять блідолицим тарганам занапастити землі предків, то знай, Кочізе, що у ворожого ідола - Сина Вогняної Води - вже зроблено такий запас підступної отрути, що здатен лишити розуму не тільки людей Чірікахуа, а й всіх апачів..."
spitfire38: (goiko)
Почув учора в новинах, що енциклопедія Британіка здійснює останнє паперове видання, а потому переходить в онлайн. Гнав від себе очікування цієї інформації, хоч і відчував, що вона все одно прийде. Не знаю кому як, для мене саме ця новина є  знаковою.
Сумно.
Все розумію, але сумно. Сумно лишатися одним із негнучких динозаврів, які не можуть пристосуватися до післяметеоритних умов. Сумно бачити в контексті слова "Британіка" прикметник "останнє". Сумно осмислювати факт, що невблаганно насувається час, коли спілкування з паперовою книжкою сприйматиметься як дивакуватість, а сама паперова книжка перейде в категорію "collector's item".
Чомусь сумно за Іогана Гутенберга.
Але проти плину часу не попреш. Сумно на цьому світі.
spitfire38: (Default)

Якщо раптом спитають про „український психологічний тип”, то, на мою думку, от ся історія може певним чином його проілюструвати. Та й мізансцена винятково „наша” – бо, напевно, немає нічого більш „українського за духом” ніж місцевий базар на початку літа, коли вся ота чудова городина і перші ягоди-малини раптом з’являються у великих кількостях і часто у гарному вигляді. А огірки, перші справжні огірки! Таких просто не знайдеш більш ніде – принаймні на тих інших базарах, що мені довелося побачити. А молодий часничок, а оті помідори, що вони як золото... Хтось скаже про турецький базар чи центральноазійский, але там воно, хоч і в біса гарне, але не зовсім „наше”, до якого змалечку звик. Ох, український справжній базар початку літа! Співав би й співав. Коли ти там, забуваєш геть про все на світі інше.

Ну, якщо, звичайно, у тебе є оті „три рублі”, за які хоч не всю ярмарку, а потрібну тобі частину можеш купить.

За цим трохи ліричним вступом, власне, до суті.


Read more... )
Page generated Oct. 23rd, 2017 12:26 am
Powered by Dreamwidth Studios